Ip: 81.23.24.109 Тема: що ми знаєм про село
Село Висоцько – положене над одною з відног Стиру, підпорядковане Заболотцівській сільській раді. Висоцько є знане з археологічних досліджень могильника культури, яку від назви села назвали висоцькою. Згідно з місцевим переданням, терені так званого Городища за княжих часів мав стояти замок, який знищили татари в ХІІІ ст.. в селі були також сліди замку з польських часів, у якім в 1632 р. перебував король Ян Соб’євський. В селі був двір і гарна палата. У 1772 – 1918 роках село було під владою Австрії. Українську школу основано там у 1873 р. й вона мала за тодішнім звичаєм дослідний город і шкілку дерев. У 1919 році було загарбане імперіалістичною Польщею. За Польщі створено на терені громади польську колонію Галерин, в якій жило біля 80 поляків та 10 українсько - мовних римо – католиків. На терені громади було за Польщі дві одно класові школи – утраквістична й польська. Парафія Висоцько належала до брідського деканату. Раніше в селі була дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці, яка згоріла в часі Першої світової війни й її заступав дерев’яний барак.
Перед Першою світовою війною парохом села був отець Юліан Дорожинський. За нього в селі була церковна крамниця, каса позичкова й громадський шпихлір. В 1909 р. було в Висоцьку 835 греко – католиків, 30 римо – католиків і 25 жидів, а в 1935 р. було 738 греко – католиків, 165 римо – католиків, 2 православні і 7 жидів. Короткий час завідателем Висоцька від 1922 р. був отець Степан Клепарчук, пізніший парох Черниці, а від 1932 р. – отець Степан Книш.
У цьому мальовничому селі з прекрасною назвою Висоцько народився Іван Труш (17.01.1869 – 22.03.1941), визначний маляр імпресіоніст, майстер пейзажу й портретист, мистецький критик і організатор мистецького життя в Галичині. Ще одним визначним уродженцем села Висоцька був д-р Лонгин Цегельський, відомий політик і публіцист, член уряду ЗУНР.
|
